Пожежна безпека — це не просто вимога будівельних норм. Це один із ключових чинників, що визначає надійність і довговічність будівель. Особливо це стосується дерев’яних та металевих конструкцій, які по-різному поводяться під час впливу високих температур. Але чи завжди потрібен вогнезахист? А якщо так — то в яких випадках він є обов’язковим, а де лише рекомендованим?
У цій статті фахівці Сучасної проектної групи розкажуть простими словами, навіщо потрібен вогнезахист, які існують норми та як визначити доцільність його застосування ще на етапі проєктування будівлі.
Чому вогнезахист деревини та металу — це не формальність?
Деревина та метал — два дуже популярні конструкційні матеріали, але з погляду пожежної безпеки вони поводяться по-різному. Дерево є горючим матеріалом, воно досить швидко займається та поширює полум’я. Метал, навпаки, не горить, але втрачає опорну здатність уже за температури 500–600 °С. Це означає, що навіть міцна металева балка під дією вогню може деформуватися за лічені хвилини.
Завдяки правильно підібраному вогнезахисту можна:
- сповільнити займання та поширення полум’я,
- забезпечити час для евакуації людей,
- підвищити стійкість конструкцій до руйнування,
- зменшити ризики колапсу будівлі.
Саме тому ще на етапі проєктування об’єкта важливо передбачити, які конструкції потребують захисту та яким саме чином його реалізовуватимуть.
В яких випадках вогнезахист є обов’язковим?
Вогнезахист регламентується будівельними нормами України. Обов’язковість його застосування визначається низкою факторів — від призначення будівлі до класу її вогнестійкості. Найчастіше додатковий захист конструкцій потрібен у таких випадках:
- Об’єкти з масовим перебуванням людей. Це школи, дитсадки, лікарні, торгові центри, офіси, готелі тощо. У разі пожежі в таких будівлях критично важливо забезпечити час на безпечну евакуацію.
- Промислові та складські приміщення. Якщо конструкції виконані з дерева або не захищеного металу — вогнезахисна обробка є обов’язковою вимогою.
- Будівлі підвищеної поверховості. Чим більше поверхів, тим суворіші вимоги до межі вогнестійкості конструкцій.
- Дерев’яні елементи покрівлі або каркасу. Такі частини будівлі особливо вразливі до вогню, тому повинні мати спеціальну обробку або конструктивний захист.
- Об’єкти з високим класом наслідків (СС2, СС3). Для таких будівель вогнезахист — це не опція, а обов’язкова частина проєктних рішень.
У цих випадках проєктанти зобов’язані передбачити відповідний рівень вогнестійкості конструкцій та способи його забезпечення.
Коли вогнезахист не є обов’язковим, але рекомендується
Є й ситуації, коли закон прямо не вимагає вогнезахисту, однак відмовлятися від нього — не найкраща ідея. Наприклад:
- Приватні будинки з дерев’яними перекриттями. Формально їх можна зводити без спеціальної обробки, але додатковий захист продовжує термін служби конструкцій і суттєво підвищує безпеку.
- Невеликі складські чи господарські будівлі. Якщо там зберігаються горючі матеріали, вогнезахист допоможе уникнути масштабної пожежі.
- Металеві конструкції в неопалюваних або технічних приміщеннях. У разі загоряння саме вони найшвидше втрачають міцність, тож антипіренові покриття можуть стати вирішальними.
Навіть якщо закон цього не вимагає, рішення про вогнезахист часто приймається з міркувань безпеки та довгострокової економії. Адже вартість захисних матеріалів значно менша, ніж збитки від пожежі.
Як визначається необхідність вогнезахисту на етапі проєктування:
Розрахунок вогнестійкості та потреби у захисті — це відповідальна частина проєктної документації. Фахівці Сучасна проектна група враховують:
- функціональне призначення будівлі;
- клас наслідків (СС1, СС2, СС3);
- матеріали опорних конструкцій;
- поверховість та планувальні рішення;
- нормативні вимоги та технічні умови.
На основі цих параметрів визначаються класи вогнестійкості та перелік елементів, які потребують обробки. Це дозволяє ще на початку роботи уникнути дорогих переробок і затримок на етапі здачі об’єкта.
Основні способи забезпечення вогнезахисту конструкцій
У будівництві використовують кілька методів, кожен з яких має свої переваги й сферу застосування:
- Інтумесцентні (спучувальні) покриття. При нагріванні вони утворюють теплоізоляційний шар, який уповільнює нагрів металу або дерева.
- Обшивка вогнестійкими матеріалами. Використовується для прихованого захисту конструкцій — наприклад, гіпсокартоном спеціального типу або мінераловатними плитами.
- Просочення деревини антипіренами. Один з найпоширеніших способів для дерев’яних конструкцій.
- Комбіновані рішення. Часто для досягнення потрібної межі вогнестійкості застосовується поєднання методів.
Вибір методу залежить від типу об’єкта, конструктивних особливостей і нормативних вимог. Усі ці параметри враховуються на етапі проєктування.
Що буде, якщо не передбачити вогнезахист?
Іноді забудовники намагаються заощадити на проєктуванні вогнезахисту. Проте такі рішення обертаються значно більшими витратами пізніше. Можливі наслідки:
- затримка введення об’єкта в експлуатацію;
- штрафи за невідповідність будівельним нормам;
- відмова страхових компаній у виплаті у разі пожежі;
- реальна небезпека для людей і майна.
Проєктування систем вогнезахисту з самого початку — це не зайва бюрократія, а відповідальний крок, який економить час, гроші й нерви.
Вогнезахист дерев’яних і металевих конструкцій — це важлива частина безпечного будівництва. У низці випадків він є обов’язковим за законом, а в інших — просто розумним рішенням для збереження об’єкта та життя людей.
Команда Сучасна проектна група допомагає замовникам ще на етапі проєктування визначити, які конструкції потребують вогнезахисту, яким способом краще його забезпечити та як узгодити все з нормативними вимогами.
Такий підхід гарантує, що будівля не лише пройде всі перевірки, а й буде реально захищена від вогню.
